Джеря та Кайдаші повертаються?

Що буде, якщо поєднати всесвіти відомих творів Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря» та «Кайдашева сім’я», розповівши про пригоди нащадків головних героїв цих повістей? Відповідь знає Давид Найфонов. 

Вже не вперше ми спілкуємося з цим талановитим житомирянином – хореографом, викладачем Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка, поетом та автором пісень. Наші розмови були про творчі новини й досягнення: чи то призове місце на фестивалі-конкурсі колективу «Мрія», де Давид є керівником та постановником, чи вихід нової поетичної збірки.

Сьогодні Давид Найфонов анонсує дебютну книгу. І не просто книгу, а переосмислення творів видатного класика української літератури. Але більш докладно про неї розповість сам автор.

–  Давиде, то ти тепер ще й письменник?

– Який написав одну книжку, і вона ще не вийшла? – скептично усміхається мій співрозмовник. – Ні. Скоріше людина, яка здійснила ще одну творчу мрію. Багато років я мріяв записати музичний альбом – наразі у мене їх три. Бажав видати поетичну збірку – видав декілька. Прийшла черга прозової книги. 

– Розкажи про неї. 

– «Джеря. Помста» – містична пригодницька повість за мотивами творів Івана Нечуя-Левицького «Микола Джеря» та «Кайдашева сім’я». Головні герої – онучка Миколи Джері Марійка та онуки Лавріна Кайдаша Гнат і Петрусь. Після того, як на Вербівку було накладено страшне закляття, трійця змушена вирушити у далеку мандрівку, аби врятувати людей. На друзів чекатимуть зустрічі з надприродними істотами, і на кожному кроці чатуватимуть небезпеки. Книга сповнена посилань не тільки до творів Нечуя, а й деяких інших українських класиків та «замішана» на міфології нашого краю. 

– Як виникла думка написати саме таку повість?

 – Власне, при перечитуванні творів Івана Нечуя-Левицького. Я можу зрозуміти, чому той же «Микола Джеря» важко сприймається у підлітковому віці. Однак зараз цей твір досить актуальний для українців, адже багато хто з них, як і герой повісті, теж мусили покинути рідний край через ницого «пана», у нашому випадку сусідньої країни. Завдання моєї книги – привернути увагу зокрема молодого покоління до класичних творів української літератури, зацікавлюючи його завдяки популярним жанрам, про які вже згадував. 

– Тож твоя книга для молоді? 

– Її потенційна авдиторія ширша. Від дванадцяти й до… ста дванадцяти (усміхається). Не рекомендую для прочитання дітям через наявність ґорор складової, тобто у повісті є моторошні сцени. 

–  Створення книги не обмежується написанням. Далі йдуть коректура, дизайн тощо. Хто тобі допомагав у цьому? 

– Тетяна Більчук – оформлювачка усіх моїх збірок, і цього разу ми знову попрацювали разом. Коректором виступила моя колега, викладач української мови та літератури Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка Олександра Хитра. До речі, відгуки від Тетяни, пані Олександри та тих, хто вже мав змогу прочитати книгу, досить схвальні. Так само вдячний за допомогу і консультації моїй шкільній вчительці Валентині Усатій. Мою ідею обкладинки втілили дизайнери: випускниця  Житомирського фахового коледжу культури і мистецтв імені Івана Огієнка Анастасія Панова та її викладач Олександр Шанський. Усім безмежно вдячний. 

–  І останнє питання. У чому особливість твоєї книги? 

– Насамперед хочу зауважити, що переосмислення класичних чи будь-яких культових творів, що активно розповсюджене в західній літературі, для нашої країни – явище досить нове. Цікавим буде знаходити у повісті відсилання до інших відомих творів. Ну і приємність для прихильників моєї поетичної творчості: кожна глава починається авторським віршем, що теж можна віднести до особливостей. Сподіваюся, книга знайде своїх прихильників, адже її герої прагнуть познайомитися з якнайбільшою кількістю читачів.

Слідкувати за новинами щодо книги можна на творчих сторінках Давида Найфонова у соціальних мережах.